Мене звати Ярослав Лобань. Я є засновником «Майстерні ЯрЛ» — невеликого українського виробництва колекційних мініатюр, авторських монет та артпосуду. Гасло майстерні: «Відчуй Дух Легенди у своїх руках».
Моя історія присвячена тому, як відновити бізнес після війни. Ще кілька років тому я був на передовій і захищав батьківщину, а після демобілізації шукав способи повернутися до цивільного життя.
Це гостьова стаття. Якщо ви теж бажаєте поділитись власною історією успіху, будь ви представником бізнесу або людиною, що знайшла дієві способи заробити гроші в Україні, будь ласка, ознайомтеся з інформацією на сторінці «Стати автором» та надсилайте свої дописи.
Що я робив у мирний час
До повномасштабної війни я багато років займався власною справою. Ми створювали металеві мініатюри для колекціонерів, художників, шанувальників настільних ігор та фентезійних світів.
За цей час вдалося випустити понад півтори сотні моделей, співпрацювати з більш ніж 100 торговими точками та відправляти продукцію не лише по Україні, а й за кордон.
Повномасштабна війна внесла свої корективи
У 2022 році все змінилося. Я пішов служити до Збройних Сил України. Наступні три з половиною роки були присвячені армії, де я був зенітником.
У той період про розвиток бізнесу вже не йшлося. Головним завданням було захищати країну.
Складнощі після демобілізації
Повернувшись після демобілізації, я зіткнувся з реальністю, знайомою багатьом ветеранам. Потрібно було починати майже заново. Частина клієнтів зникла, виробництво фактично зупинилося, обладнання простоювало, а сам ринок за цей час сильно змінився.
Найпростішим рішенням було б знайти стабільну роботу, закрити цей розділ життя і не повертатися до того, що вимагало сил, часу та ризику. Але я зрозумів, що не хочу відмовлятися від справи, яку будував роками. Для мене це був не просто бізнес. Це була частина мого професійного шляху, мого досвіду і моєї мрії.
Як я відновлював бізнес після війни
Першим кроком стало відновлення виробництва. Я повернувся до старих замовлень, відновив комунікацію з клієнтами, почав переглядати асортимент і шукати нові напрямки розвитку.
Довелося знову вчитися тому, що за роки служби встигло сильно змінитися: сучасному маркетингу, роботі з грантовими програмами, просуванню в соціальних мережах, розвитку бренду та пошуку нових ринків.
Окремо важливим для мене став досвід участі у програмах підтримки ветеранів та малого бізнесу. Завдяки навчанню і грантовим можливостям я отримав не лише практичні знання, а й дуже важливе відчуття: я не залишився з цим шляхом сам на сам. Навколо є люди й організації, які готові допомагати ветеранам повертатися до цивільного життя, відновлювати професію, запускати справу або будувати її з нуля.
Що я маю станом на сьогодні
«Майстерня ЯрЛ» повністю відновила роботу, а я на власному прикладі продемонстрував, як відновити бізнес після війни. Зараз ми створюємо нові колекції мініатюр, запускаємо серії авторських монет та розвиваємо лінійку артпосуду.
Я продовжую працювати над власним фентезійним всесвітом «Прадавні Землі», для якого створюються персонажі, історії та ігрові матеріали. Додатково ми займаємося розробкою нових продуктів для українського та міжнародного ринків.
Для мене це вже не просто повернення до старого бізнесу. Це новий етап. Після служби я інакше дивлюся на час, відповідальність, команду, клієнтів і власну справу. Те, що раніше здавалося звичайною підприємницькою рутиною, сьогодні сприймається як можливість знову будувати, створювати та рухатися вперед.
Висновки та поради тим, хто стоїть перед вибором
Якщо озирнутися назад, мій головний висновок простий: починати заново можна у будь-якому віці та після будь-яких життєвих випробувань.
Війна навчила мене цінувати час. А підприємництво після демобілізації навчило не боятися першого кроку, навіть коли попереду багато невідомого.
Якщо зараз хтось стоїть перед вибором — змінити професію, відкрити власну справу або повернутися до давньої мрії, — моя порада проста: не чекайте ідеального моменту.
Його може не бути.
Буде лише день, коли ви вирішите почати.
І саме цей день може змінити все.
